Український Благодійний Альянс, який ініціював і реалізує проєкт, об’єднав представників обласної влади, громад, служби зайнятості, професійної освіти та американської благодійної організації Nova Ukraine навколо нової моделі підготовки кадрів — від підтвердженого запиту роботодавця до практичного навчання і взаємодії з підприємством, яке потребує працівників. Проєкт реалізується за фінансової підтримки Nova Ukraine у партнерстві з Харківською обласною радою та Харківським обласним центром зайнятості.
Харківщина одночасно стикається з двома, на перший погляд, суперечливими проблемами. Роботодавці не можуть знайти кваліфікованих працівників, а люди, які шукають роботу або не можуть повернутися до попередньої професії, не завжди мають навички, яких потребує місцевий ринок праці.
Після реалізації першого етапу «Шляху можливостей» команда Українського Благодійного Альянсу дійшла висновку: проблема полягає не лише в доступі до навчання, а в розриві між потребами роботодавців, можливостями професійної освіти та професійним маршрутом людини.
Саме тому у версії 2.0 змінено логіку підготовки: проєкт починається не з готового курсу та набору групи, а з підтвердженої кадрової потреби конкретного роботодавця.
За даними, які навів на зустрічі директор Харківського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості Олександр Котуков, найбільший дефіцит на Харківщині сьогодні спостерігається серед електромонтерів, токарів, електрозварників, сантехніків, мулярів, автослюсарів та операторів верстатів із програмним керуванням. Лише у 2025 році зі 187 вакансій електромонтерів було заповнено 61, а за окремими професіями рівень заповнення вакансій цього року становить від 14% до 63%.
За інформацією, озвученою під час круглого столу, за окремими вакансіями у технічних і будівельних професіях роботодавці пропонують від 50 тисяч гривень і більше. Йдеться про окремі ринкові пропозиції, а не про гарантований рівень оплати для всіх учасників майбутніх програм. Сучасна професійна освіта при цьому дає змогу опанувати окремі практичні компетентності протягом кількох тижнів або місяців.
Ці дані показують: у багатьох робітничих і технічних професіях проблема полягає не у відсутності вакансій, а в нестачі людей із потрібними навичками.
Перший етап «Шляху можливостей», реалізований у взаємодії з Харківським обласним центром зайнятості, охопив 160 учасників у десяти групах за напрямами «Молодший бухгалтер для неприбуткових організацій» та «Молодший проєктний менеджер для неприбуткових організацій».
Перший етап підтвердив значний попит на доступну професійну підготовку. Водночас подальший аналіз показав потребу тісніше пов’язати навчання з конкретним кадровим попитом роботодавців. Саме цей висновок став основою версії 2.0.
«Ми починаємо не з навчальних груп, а з конкретного запиту роботодавця. Саме під його потреби формуватимуться програми підготовки, проходитимуть професійні проби, стажування та подальший супровід учасників. У підсумку людина має отримати не лише нову професію, а й реальну можливість працевлаштування»
Олексій Курцев, голова БО «Український Благодійний Альянс»
Орієнтовна тривалість навчання становитиме від 2 до 13 тижнів залежно від напряму та змісту підтвердженого кадрового запиту. Маршрут учасника включає професійні проби, практичну підготовку та, за можливості, стажування на робочому місці.
Проєкт не гарантує автоматичного працевлаштування, але скорочує шлях між навчанням і конкретною можливістю роботи.
Щоб така модель працювала, недостатньо окремого навчального закладу або лише служби зайнятості. Потрібна система, у якій кожен партнер відповідає за свою частину маршруту.
Громади допомагають виявляти роботодавців і кадрові потреби. Служба зайнятості надає дані про ринок праці, а заклади професійної освіти адаптують програми до підтвердженого попиту. Харківська обласна рада координує взаємодію на регіональному рівні, Nova Ukraine підтримує запуск моделі, а Український Благодійний Альянс поєднує ці складові в єдиний маршрут — від підтвердження кадрової потреби до професійної орієнтації, практичного навчання, професійних проб та супроводу учасника у взаємодії з роботодавцем.
Учасники не обмежилися обговоренням кадрового дефіциту. Головним практичним результатом зустрічі стало узгодження механізму збору потреб роботодавців і перших кроків до запуску моделі.
«Для Харківщини підготовка кваліфікованих фахівців робітничих і технічних професій має стратегічне значення. Уже сьогодні підприємства відчувають кадровий дефіцит, а під час відновлення регіону потреба в таких спеціалістах лише зростатиме. Наше завдання — об’єднати можливості професійної освіти, запити роботодавців і людей, які готові здобувати нові навички та працювати на Харківщині»
Валентина Дзюба, заступниця голови Харківської обласної ради
За підтримки голови Харківської обласної ради Тетяни Єгорової-Луценко обласна рада долучилася до проєкту як партнер і координуватиме взаємодію з територіальними громадами області.
Це закріплює підготовку кадрів як важливу складову відновлення Харківщини.
«Під час реалізації проєктів з відновлення ми постійно стикаємося з дефіцитом кваліфікованих робітників. Саме тому підготовка фахівців є важливою складовою відновлення громад і розвитку держави»
Олена Дрозд, віцепрезидентка Nova Ukraine за напрямом Build
Окремою складовою підходу є подолання стереотипного поділу професій на «чоловічі» та «жіночі» й розширення доступу жінок до технічних спеціальностей. УБА та партнери виходять із того, що професійний вибір має визначатися здібностями, мотивацією та можливостями людини, а не усталеними уявленнями про те, кому підходить певна професія.
Для цієї моделі така спроможність є принциповою: жодна зі сторін не може самостійно подолати розрив між кадровими потребами підприємств і можливостями людей. Nova Ukraine підтримала проєкт як пілотну модель, досвід якої в разі підтвердженої ефективності може бути використаний для адаптації підходу в інших регіонах України.
Заклади професійної освіти вже мають значний досвід короткострокової підготовки та можуть адаптувати програми до підтверджених кадрових запитів. Практична підготовка за першими визначеними напрямами планується на базі Харківського професійного коледжу будівництва та промисловості. За інформацією, представленою коледжем під час круглого столу, заклад уже розробив понад 60 короткострокових програм за електротехнічним, будівельним, зварювальним, сантехнічним та іншими напрямами. У 2025 році коледж підготував 579 слухачів, а на навчання за напрямом «електрик» зараз очікують 70 охочих. Стан навчальної інфраструктури та потреби в її оновленні визначатимуться за результатами технічної оцінки й відповідно до змісту майбутніх програм підготовки.
Найближчим етапом стане збір підтверджених кадрових потреб роботодавців у громадах Харківщини. Громади формуватимуть первинну базу роботодавців і поширюватимуть форму для бізнесу, а команда УБА безпосередньо уточнюватиме кадрові потреби під час інтерв’ю з роботодавцями. Сторони також узгоджують проведення локальних круглих столів з роботодавцями у громадах. Саме на основі цих даних буде визначено перелік професій, сформовано навчальні модулі та розпочато першу ітерацію підготовки учасників.
Орієнтовні напрями підготовки вже окреслено: електромонтажний та енергетичний, будівельно-оздоблювальний, столярно-меблевий, електрозварювальний, сантехнічний та автослюсарний. Фінальний перелік професій буде сформовано на основі підтверджених запитів роботодавців.
Кількість напрямів і учасників першої ітерації визначатиметься на основі підтверджених запитів роботодавців. Такий підхід дозволяє формувати навчання відповідно до реального попиту, а не наперед установленого переліку курсів.
Роботодавцям Харківської області: повідомте про актуальні або прогнозовані кадрові потреби через форму для роботодавців.
Мешканцям громад: інформацію про визначені напрями підготовки та набір учасників буде оприлюднено після завершення першого етапу збору й аналізу кадрових запитів на офіційних ресурсах Українського Благодійного Альянсу.
Громадам і роботодавцям, яким потрібна консультація:
Катерина Бабенко
+38 099 609 03 56
kateryna.babenko@uba.com.ua
Це також люди, які зможуть у них працювати, підтримувати життєдіяльність громад і створювати економічну основу їхнього розвитку.
Саме тому Український Благодійний Альянс розглядає «Шлях можливостей 2.0» не як окремий навчальний проєкт, а як модель розвитку людського капіталу. Її успіх визначатиметься не лише кількістю проведених курсів, а передусім тим, чи вдасться створити працюючий зв’язок між кадровим попитом роботодавців, можливостями професійної освіти та професійними маршрутами людей.
Круглий стіл у Харківській обласній раді став першим кроком у запуску цієї системи. Наступний — перетворити партнерство за одним столом на підтверджені кадрові запити, практичні програми підготовки та реальні професійні можливості для жителів Харківщини.
Поділитись новиною:
Українська Українська 
English
